Конституційний Суд України

• Вступ 3
• 1. Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції України 5
• 1.1 Історія створення Конституційного Суду України 5
• 1.2 Склад і порядок формування Конституційного Суду України 7
• 1.3 Функції та повноваження КСУ 12
• 2. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ 14
• 2.1 Форми звернення до Конституційного Суду 14
• 2.2 Розгляд справ Конституційним Судом України 19
• 3. Аналіз практики діяльності Конституційного Суду України 26
• Висновок 29
• Список використаної літератури 31
• Вступ
• Актуальність теми.Необхідність реформування судової влади постала від часу проголошення суверенності й незалежності Української держави, початку процесу реального забезпечення прав і свобод людини і громадянина, затвердження верховенства права в суспільному житті. Саме на це зорієнтована Концепція судово - правової реформи, схвалена Верховною Радою України 28 квітня 1992р. Цей процес поглиблюється і розвивається Конституцією України. Так, уже в ст. 6 Конституції України використано категорію «судова влада», яка є частиною доктрини поділу влади у правовій державі. Це веде до реального поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, а щодо останньої визнається самостійність і незалежність, неможливість для інших державних органів і посадових осіб виконувати функції й повноваження , які є компетенцією органів правосуддя. [10, ст.267]
• Конституційний Суд України входить до судової влади, як її самостійний суб'єкт. [10, ст. 268]
• Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Це означає, що він є єдиним органом, який уповноважений Конституцією вирішувати питання щодо відповідності конституційним приписам законів та інших нормативно-правових актів, а також дій відповідних посадових осіб, тобто уповноважений здійснювати конституційний контроль. [6, ст. 290]
• Дана тема є актуальною, оскільки однією з необхідних ознак правової держави є забезпечення ефективного контролю за непорушністю законів і перш за все Конституції України.
• Методи дослідження. Вибір та застосування характерних методів дослідження залежали від складності та особливостей окремої досліджуваної проблеми. Зокрема при характеристиці формування повноважень Конституційного Суду використано історично-порівняльний метод. Із застосуванням логічного методу здійснювалося формування визначення понять правового статусу суддів Конституційного Суду. Характеристика рішень Конституційного Суду, як системного явища потребувала застосування системного методу пізнання. Структурно-функціональний метод при визначені місяця Конституційного Суду в конституційній юрисдикції України.
• Об'єктом курсової роботи виступає Конституційний Суд України.
• Предмет дослідження є характеристика Конституційного Суду, як єдиного органу Конституційної юрисдикції України.
• Метою дослідження роботи полягає у комплексному досліджені Конституційного Суду України - як єдиного органу конституційної юрисдикції України.
• Завдання моєї курсової роботи полягає в тому щоб:
• 1. Розкрити суть порядку діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справрозгляду ним справ.
• 2. Проаналізувати історію створення Конституційного Суду України.
• 3. З'ясувати склад і порядок формування конституційного Суду України.
• 4. Охарактеризувати Конституційний Суд - єдиний орган Конституційної юрисдикції України.
• 5. З'ясувати Аналіз практики діяльності Конституційного Суду України.
• Для написання роботи були використані 20 позицій, у тому числі: Конституцію України, Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року, підручники з конституційного права, під редакцією В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького, наукові статті з журналу “Право України”, а також практика Конституційного Суду України.
• 1. Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції України
• 1.1 Історія створення Конституційного Суду України
• Із здобутям Україною Незалежності, 24 серпня 1991року, стало рішуче питання щодо необхідності правового захисту Конституції, яким згодом став Конституційний Суд України. [13, ст.135]
• У законодавство України інститут Конституційного Суду було запроваджено Законом №2400-ХІІ від 3 червня 1992 р. «Про Конституційний Суд України». На підставі цього закону було обрано голову Конституційного Суду проф.Л.Юзькова, проте сам орган конституційної юрисдикції так і не було сформовано. [12, ст. 8]
• Своєрідним етапом у розвитку органу конституційної юрисдикції в Україні є період, протягом якого діяв Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України, укладений 8 червня 1995 р. Ним на рівні Основного Закону були сформульовані багато в чому нові підходи до питань організації та діяльності Конституційного Суду України. [12, ст. 9]
• Вперше в Україні у Договорі закріплюється принцип верховенства права, а також положення, що всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають здійснювати свої повноваження, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, забезпечення яких -- обов'язок держави. Політична, економічна та ідеологічна багатоманітність визначалася як одна із засад подальшого суспільного життя в Україні. [12, ст. 10]
• Зазнають змін, уточнень і положення про Конституційний Суд України, який входив, за Договором, до судової системи України, розцінювався як незалежний орган судової влади. Його повноваження -- забезпечувати відповідність законів, інших нормативних актів законодавчої і виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав та свобод людини і громадянина. Що правда, офіційне тлумачення законів України було прерогативою Верховної Ради України, а тлумачення Конституції України взагалі не передбачалося. Отже, питання законності у його діяльності відпадали, за винятком указів Президента України: вони повинні були відповідати Конституції! Законам України. [12, ст. 10]
• Елементи новизни з'явилися в питаннях призначення суддів та Голови Суду. Кандидатуру для призначення Верховною Радою України Голови Конституційного Суду України мали подавати спільно Президент України та Голова Верховної Ради України. І далі половину складу суддів мав призначати Президент України, а половину -- Верховна Рада України за поданням її Голови. Заслуговує на увагу і той факт, що Президія Верховної Ради України позбавлялася права здійснення конституційного контролю, а Конституційний Суд України -- права законодавчої ініціативи.
• Безперечно, наведені положення Договору були прогресивними, але реалізація їх в практиці суспільних відносин, по суті, не передбачалася, оскільки нова Конституція України мала бути прийнята в строк не пізніше одного року з дня підписання Конституційного договору. Проте вони відіграли неабияку роль при підготовці та прийнятті Основного Закону держави 1996 р. [7, ст. 280]
• За новою Конституцією України судово-правова реформа у сфері діяльності судів загальної юрисдикції мала бути проведена протягом п'яти років. І це, до речі, при тому, що у цих судів -- величезний досвід як в організації своєї роботи, так і самої роботи. За розділом XV «Перехідні положення» Конституції України для формування Конституційного Суду України відводилося лише три місяці після набуття нею чинності. [8, ст. 734] І тут слід віддати належне як парламенту, так і тим, хто підготував проект нового Закону України «Про Конституційний Суд України» і уже в перших числах липня подав його на розгляд до Верховної Ради України, а остання його невідкладно розглянула і прийняла. Від так 18 жовтня 1996 р. у системі органів державної влади України з'явився новий, давно очікуваний від дня незалежності орган судової влади -- Конституційний Суд України. [17]
• В Основному Законі йому відведено окремий розділ. [11, с. 35] Крім того, на нього поширюється і ряд конституційних положень розділу «Правосуддя». Серед них слід відмітити те, що від нині судочинство в Україні здійснюється і загальними судами, і Конституційним Судом України, а його рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими на території України. Характерна їх ознака полягає в тому, що вони є остаточними і не можуть бути оскаржені, на відміну від рішень судів загальної юрисдикції.
• Таким чином в Україні було створено орган конституційного контролю на який було покладено завдання які Конституційний Суд виконує шляхом вирішення питань щодо відповідності Конституції чинних Міжнародних договорів.
• 1.2 Склад і порядок формування Конституційного Суду України
• КСУ складається з вісімнадцяти суддів на це вказує ст.Конституції України, а також Закон України “Про конституційний Суд України”. Чисельність спеціалізованих органів конституційного правосуддя, як правило, визначається конституцією. [13, ст. 135] Це має важливе політичне значення, бо при зміні політичного курсу це досить утруднює можливість відповідним політичним силам в своїх інтересах збільшувати кількість членів КС, оскільки для цього потрібно спершу внести зміни до Конституції.
• Статус суддів Конституційного Суду України визначається Законом України «Про Конституційний суд». [3]
• Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Судді КСУ не можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім планової, викладацької та творчої. [1]
• Суддя КСУ призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк. [2]
• КУ (ст. 148) визначає такий порядок формування КСУ: ПУ, ВРУ та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів КСУ.

Порядок призначення суддів КСУ Президентом України - ст. 6 ЗУ “Про КСУ”.

Президент України проводить консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України, щодо кандидатур на посади суддів КСУ.

Призначеною на посаду судді КСУ вважається особа, про призначення якої видано указ ПУ, що скріплюється підписами ПУ, Прем'єр-Міністра України та Міністра юстиції України.

У разі припинення повноважень судді КСУ, який призначався ПУ, ПУ у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Порядок призначення суддів КСУ з'їздом суддів України - ст. 8, ЗУ “Про КСУ”.

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУ для включення їх у бюлетені для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді КСУ вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів КСУ, призначеними вважаються кандидати, які за умов таємного голосування, набрали більшу кількість голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді КСУ, який призначався на посаду з'їздом суддів України, останній у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Рішення з'їзду суддів України про призначення суддів КСУ підписує головуючий і секретар з'їзду суддів.

Суддя КСУ вступає на посаду з дня складання присяги судді КСУ на засіданні ВРУ, яке проводиться за участю ПУ, Прем'єр-Міністра України, Голови Верховного Суду не пізніше як через місяць після призначення суддею КСУ.

Голова КСУ обирається на спеціальному пленарному засіданні КС зі складу суддів КСУ лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів будь-яким числом кандидатур, що запропоновані суддями КСУ.

Обраний Головою КСУ вважається кандидат за якого проголосувало більше половини складу суддів КСУ.

Два заступники Голови КСУ обираються за пропозицією останнього КСУ тільки на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Судді КСУ при здійсненні своїх повноважень, мають право на -ст.19 ЗУ “Про КСУ”:

- здійснення попередньої підготовки питань для їх розгляду Колегією суддів КСУ, чи безпосередньо КСУ;

- приймання участі у розгляді справ;

- вони також мають право витребувати від ВРУ, ПУ, Прем'єр-Міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду колегією суддів КСУ, чи безпосередньо КСУ.

- судді КСУ мають право публічно висловлювати свою думку, з питань що стосуються провадження у КСУ лише щодо тих справ, у яких КСУ прийнято рішення чи дано висновок;

Є незалежними і підкоряються тільки КУ та керуються ЗУ “Про КСУ”, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, які є предметом розгляду КСУ.

Кожний суддя має наукового консультанта і помічника, які виконують доручення судді КСУ зі справ конституційного провадження. Науковий консультант і помічник судді КСУ є державним службовцем.

Судді КСУ, виконуючи свою діяльність на посаді судді КСУ, отримують заробітну плату та користуються іншими видами матеріального забезпечення.

Особа судді КСУ є недоторканою. Суддя КСУ не може бути затриманий чи заарештований без згоди на це ВРУ до винесення обвинувального вироку суду.

Що стосується відповідальності, то судді КСУ не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у КС та у його колегіях, крім відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийняття рішень, дачі висновків КСУ.

Повноваження судді КСУ припиняються у разі cт-23 ЗУ “Про КСУ”:

1. закінчення строку повноваження;

2. досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

3. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4. порушення суддею вимог ЗУ “Про КСУ” про заборону політичної діяльності та виконання іншої оплачуваної роботи;

5. порушення суддею присяги;

6. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7. припинення його громадянства;

8. визнання його безвісно відсутнім, або оголошення померлим;

9. подання суддею заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням.

Повноваження припиняється у разі смерті судді. [2]

Рішення про припинення повноважень судді КСУ у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9, приймається на засіданні КСУ, а у випадках, передбачених пунктами 4,5 - ВРУ.

1.3 Функції та повноваження КСУ

Функціями Конституційного Суду України є основні напрями чи види його діяльності, які спрямовані на виконання передбачених Конституцією України і Законом “Про Конституційний Суд України” завдань як єдиного органу конституційної юрисдикції. [15, ст. 80]

Визначенню повноважень КСУ присвячені статі 150, 151 КУ та стаття 13 ЗУ “Про КСУ”

Отже, до повноважень КСУ належить прийняття рішень та дача висновків у справах щодо:

1. конституційності законів і інших правових актів ВРУ, актів ПУ; актів Кабінету Міністрів України, правових актів ВР АРК;

2. відповідності КУ чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов'язковість;

3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 КУ;

4. Офіційного тлумачення КУ і Законів України.

До повноважень КСУ не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, також інші питання що віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. [2]

З питань своїх повноважень КСУ приймає рішення й дає висновки. Рішення КСУ приймає за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів ВРУ, актів ПУ, актів Кабінету Міністрів, правових актів ВР АРК.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС рішення про їх некомпетентність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується у встановленому законом порядку. [1].

Ст. 15 ЗУ “Про КСУ” наголошує, що підставами для прийняття КС рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в її окремих частинах є їхня невідповідність КУ, порушення встановленої КУ процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Висновки КС дає у справах з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України; про відповідність КУ чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов'язковість; щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту.

Рішення приймаються, висновки даються КСУ поіменним голосуванням шляхом опитування суддів КСУ. Судді КС не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями КС, які голосували за їх прийняття не пізніше семи днів після прийняття рішення. Висновки офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. [2]

Окрема думка судді КС, який підписав рішення або висновок, викладається ним у письмовій формі та додається до рішення чи висновку КСУ. Все це разом публікується у “Віснику КСУ” та в інших офіційних виданнях України.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що КСУ надано досить широкі повноваження, які стосуються захисту загальних засад конституційного ладу, основних прав і свобод людини й громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії норм КУ на всій території країни. [9, ст. 320]

2. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ

2.1 Форми звернення до Конституційного Суду

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення. [2]

Конституційне подання -- це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. [2]

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом у випадках перевірки конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є: Президент України; не менш сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); Верховний Суд України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим. [2]

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадках відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість є: Президент України; Кабінет Міністрів України. Щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є Верховна Рада України.

Суб'єктами щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є: Президент України; не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховний Суд України; Кабінет Міністрів України; інші органи державної влади; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданні повинно бути зазначено - ст.39 ЗУ “Про КСУ”:

-- повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та законом;

-- відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

-- повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (уразі публікації) правового акта, конституцій-ність якого (окремих його положень) оскаржується чи який потребує офіційного тлумачення;

-- правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

-- дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання;

-- перелік матеріалів та документів, що додаються. Подання та документи і матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Конституційне звернення -- це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та Законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. [2]

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є: громадяни України; іноземці; особи без громадянства; юридичні особи. [2]

У конституційному зверненні повинно бути зазначено - ст.42 ЗУ “Про КСУ”:

-- прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

-- відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням,статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом;

-- обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

-- дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення;

-- перелік документів та матеріалів, що додаються. Звернення, документи і матеріали подаються у трьох примірниках.

Слід зазначити, що положення п. 1 ст. 150 Конституції України встановлюють вичерпний перелік суб'єктів безпосереднього звернення до Конституційного Суду з питань конституційності законів України та актів Президента України, Кабінету Міністрів України і правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Громадяни права на таке звернення не мають. Крім того, громадяни не можуть звертатися до Конституційного Суду зі скаргами на будь-яке рішення виконавчих органів або судів загальної юрисдикції.

З іншого боку, наші громадяни мають право як ініціювати розгляд окремих питань у Конституційному Суді, так і бути безпосередніми учасниками судового провадження при розгляді цих питань. Йдеться про напрями діяльності Конституційного Суду, що випливають із повноважень, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 150 Конституції України і п. 4 ст. 13 Закону про Конституційний Суд, тобто про офіційне тлумачення Конституції та законів України. [5, с. 256] Це найширші повноваження, оскільки важко визначитися за їх межами та відокремити не за формою, а за змістом конституційне подання щодо конституційності законів від конституційного звернення з питань дачі висновків щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Вказані повноваження стосуються всього масиву чинних і таких, що відповідають Конституції, законів. Тобто важко передбачити кількість звернень до Конституційного Суду, адже відповідно до ст. 43 Закону про Конституційний Суд коло суб'єктів, які мають право на таке звернення, майже не обмежене. Це і громадяни України, й іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (вітчизняні та з-за кордону), що мають будь-який інтерес щодо застосування законів України і потребують роз'яснення щодо нюансів його застосування до відповідних правовідносин.

Конституційне подання або конституційне звернення в будь-який час до дня його розгляду на пленарному засіданні може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду. Для припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, що відкликається, на засіданні Конституційного Суду приймається процесуальна ухвала.

У відкритті конституційного провадження може бути відмовлено у разі - ст. 45 ЗУ “Про КСУ”:

-- відсутності встановленого Конституцією та Законами України права на конституційне подання, конституційне звернення;

-- невідповідності конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією та законами України;

-- непідвідомчості Конституційному Суду питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні.

Порядок відкриття провадження у Конституційному Суді за конституційним поданням чи конституційним зверненням закріплюється в законі. Ухвалу про початок провадження приймає Колегія або Конституційний Суд на їх засіданні. Колегія у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову в такому провадженні. У разі прийняття такої процесуальної ухвали ця справа вноситься на розгляд пленарного засідання Головою Конституційного Суду. У такому самому порядку Колегія суддів Конституційного Суду в справах за конституційними зверненнями приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову в такому провадженні.

Як Колегії, так і Конституційний Суд під час підготовки справи та в процесі провадження у справі можуть призначати експертизу і вирішувати питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів. Вони також мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи. За ухилення без поважних причин від явки у Колегію чи в Конституційний Суд та відмову надати необхідні документи, матеріали чи інші відомості або їх умисне приховування винні несуть юридичну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Після відкриття провадження справу розглядає Конституційний Суд на пленарному засіданні. Строк розгляду в справах за конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а у випадках, визнаних Конституційним Судом невідкладними, -- одного місяця. Строк провадження у справах за конституційним зверненням не повинен перевищувати шести місяців. Обчислення строків провадження розпочинається з дня прийняття процесуальної ухвали щодо відкриття конституційного провадження у справі. Дату розгляду справи Конституційним Судом визначає його Голова. [2]

2.2 Розгляд справ Конституційним Судом України

Організаційно-правовими формами роботи Конституційного Суду є засідання та пленарні засідання. Засідання скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії, постійних комісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду не пізніше як у двотижневий строк з дня ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний засідання керівник Секретаріату доводить до відома суддів та учасників засідання не пізніше як за п'ять днів до дня скликання засідання. Порядок денний засідання визначається Головою та затверджується на засіданні Конституційного Суду. На засіданнях розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях відповідно до закону. Засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду.

Конституційний Суд на своїх засіданнях- ст. 50 ЗУ “Про КСУ”:

-- затверджує Регламент, Положення про Секретаріат, архів, бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду, вносить зміни та доповнення до них;

-- призначає, за поданням Голови, керівника Секретаріату та приймає рішення про звільнення його з посади;

-- приймає рішення про утворення постійних комісій, затверджує їх персональний склад;

-- розглядає пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду та затверджує проект кошторису на кожний фінансовий рік;

-- затверджує структуру і штатний розпис Конституційного Суду;

-- заслуховує щоквартально інформацію Голови про використання бюджетних асигнувань;

-- приймає рішення про дострокове звільнення з посади Голови та його заступників;

-- приймає рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду у випадках, передбачених законом;

-- заслуховує щоквартально звіти керівника Секретаріату та керуючого справами Конституційного Суду;

-- приймає у разі необхідності рішення про невідкладність відкриття конституційного провадження за конституційним поданням у конкретній справі;

-- приймає рішення щодо персонального складу делегацій Конституційного Суду та їх керівників;

-- дає згоду на призначення заступників керівника Секретаріату, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів;

-- вирішує інші питання, що не є предметом розгляду пленарного засідання.

При здійсненні своїх повноважень на засіданнях Конституційний Суд приймає рішення. Таке рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду, які брали участь у засіданні.

Крім засідань Конституційний Суд проводить і пленарні засідання. На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях чинним законодавством. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. [2]

Порядок проведення пленарних засідань Конституційного Суду встановлюється законами, Регламентом та іншими актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи. На пленарних засіданнях Конституційний Суд - ст.51 ЗУ “Про КСУ”:

-- приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

-- затверджує положення про постійні комісії;

-- приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Рішення (висновок) Конституційного Суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду.

Пленарне засідання Конституційного Суду скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії суддів та постійних комісій або не менше трьох суддів Конституційного Суду. Його скликає Голова не пізніше як у двотижневий строк з дня надходження ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду керівник Секретаріату повідомляє суддів Конституційного Суду та його учасників не пізніше як за десять днів до дня скликання засідання. Порядок денний пленарного засідання визначається Головою і затверджується на засіданні. На пленарному засіданні головує Голова Конституційного Суду, а за його відсутності -- старший за віком заступник Голови. За відсутності заступників -- головує старший за віком суддя Конституційного Суду. Головуючий забезпечує додержання порядку при проведенні пленарних засідань. Учасники та присутні у залі засідань попереджуються про необхідність додержання встановленого порядку. При виявленні неповаги до Конституційного Суду або перешкоджанні проведенню його пленарного засідання (чи засідання) порушника може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності. За пропозицією головуючого Конституційний Суд виносить про це ухвалу. Порушник випроваджується із зали засідань, на це вказує ст. 53 ЗУ “Про КСУ”.

Засідання та пленарні засідання Конституційного Суду протоколюються. Пленарні засідання фіксуються технічними засобами. Протоколи засідання, пленарного засідання підписуються головуючим та суддями Конституційного Суду, які брали в них участь, і передаються протягом десяти днів з дня прийняття рішення (давання висновку) чи прийняття ухвали для ознайомлення суддям Конституційного Суду, які не брали в них участі. Забезпечує ведення протоколів засідань та пленарних засідань Секретаріат.

На пленарних засіданнях Конституційний Суд приймає рішення та висновки. Так, Конституційний Суд за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та тлумачення Конституції і Законів України приймає рішення. Він може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі та які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку в справі, Конституційний Суд визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними. Рішення Конституційного Суду повинно мати чітко визначений законом зміст і містити - ст. 65 ЗУ “Про КСУ”:

а) найменування рішення, дату і місце прийняття, його номер;

б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи;

в) перелік учасників судового засідання;

г) зміст конституційного подання;

д) повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність якого розглядається;

е) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд при прийнятті рішення;

є)мотивувальну частину рішення;

ж)резолютивну частину рішення;

з) обов'язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Висновки Конституційний Суд дає у справах з питань:

а) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

б) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

в) відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення змін до неї. [2]

У висновку Конституційного Суду зазначається - ст.66 ЗУ “Про КСУ”:

а) його найменування, дата і місце дачі, номер;

б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи;

в) перелік учасників судового засідання;

г) зміст конституційного подання, конституційного звернення;

д) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд при дачі висновку;

е) мотивувальна частина висновку;

є) резолютивна частина висновку;

ж) те, що висновок Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Рішення та висновки вважаються прийнятими, якщо за це на пленарному засіданні проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду. [2]

Рішення і висновки видаються державною мовою, повинні бути підписані не пізніше семи днів після прийняття чи дачі. Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і разом з окремою думкою суддів публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України і рівною мірою є обов'язковими до виконання. [2]

Копії рішень і висновків надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді.

За необхідності Конституційний Суд може визначити у своєму рішенні чи висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Він має право зажадати від органів, на які покладається обов'язок забезпечити виконання актів, письмового підтвердження виконання рішення, додержання його висновку. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду тягнуть за собою відповідальність згідно з законами України.

У разі виявлення нових обставин по справі, що не були предметом її розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі, Конституційний Суд може відкрити нове провадження у справі.

Діяльність Конституційного Суду фінансується з Державного бюджету України. При складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік Голова Конституційного Суду подає пропозиції до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису. [16]

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює його Секретаріат на чолі з керівником. Положення про Секретаріат, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом. Керівника Секретаріату призначає Конституційний Суд за поданням його Голови з числа громадян, які мають право на обіймання посади професійного судді. Він не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої у вільний від основної роботи час. Кандидатура на цю посаду обговорюється на засіданні Конституційного Суду. У тому разі, якщо запропоновану кандидатуру відхилено, Голова Конституційного Суду пропонує іншу кандидатуру. Рішення про призначення керівника Секретаріату приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні Конституційного Суду. Повноваження керівника Секретаріату визначаються Положенням про Секретаріат Конституційного Суду. Керівник та інші посадові особи Секретаріату є державними службовцями.

Матеріали діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві. Матеріали справ, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігаються в його архіві сто років. Оригінали рішень та висновків зберігаються в архіві безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві на загальних підставах, визначених законодавством України. Положення про архів затверджується Конституційним Судом. Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється бібліотека Конституційного Суду. Положення про бібліотеку затверджується Конституційним Судом. Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України». [17]

Отже, Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства та організаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї діяльності та не дублює діяльність інших органів правосуддя.

3. Аналіз практики діяльності Конституційного Суду України

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Конституційний Суд України розпочав свою діяльність 18 жовтня 1996 року, а своє перше Рішення прийняв 13 травня 1997 року. [17]

Станом на1 грудня 2008 року, Конституційний Суд України отримав та опрацював 2578 документві. У тому числі: конституційних подань 87, з яких Президента України - 34, Верховної Ради України - 1, Кабінету Міністрів України - 1, Народних депутатів - 40, Верховного Суду України - 1, Уповноваженого ВР України з прав людини - 4, Верховної Ради АР Крим - 3, Органів державної влади - 1, Органів місцевого самоврядування - 2. Конституційних звернень 225, з яких громадян - 193, юридичних осіб - 32. Інших звернень громадян інших осіб тощо 1091.

Прийнято Конституційним Судом України:

- рішень 26;

- висновків 2;

- ухвал 112,

з яких про відкриття конституційного провадження у справі - 10, про відмову у відкритті конституційного провадження у справі - 32, про припинення конституційного провадження у справі - 32 і інших(про форму розгляду справи, об'єднання справ тощо - 38).

Прийнято колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал - 84, про відкриття конституційного провадження у справі, про відмову у відкритті конституційного провадження у справі тощо. [17]

Най частіше Конституційний Суд України розглядає рішення у справах за конституційним зверненням громадян, а також про офіційне тлумачення статей Конституції України та інших кодексів країни. На приклад: Рішення Конституційного Суду України Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81, Конституції України та статей 243 підпунктів 21, 22, 25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата), який був вирішений 13 травня 1997 року. [14, ст. 68] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу четвертого статті 2, частини другої статті 6, частини першої, другої статті 10 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (справа про молодіжні організації), яка вирішувалася 13 грудня 2001року. [20] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248 підпункту 2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи), яке розглядалось 25 листопада 1997 року. [14, ст. 70]

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів "район" та "район у місті", які застосовуються в пункті 29 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 140 Конституції України, і поняття "організація управління районами в містах", яке вживається в частині п'ятій статті 140 Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питання утворення і ліквідації районів у місті (справа про адміністративно-територіальний устрій). [18]

Рішення Конституційного Суду України у справi за конституцiйними поданнями Верховного Суду України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) окремих положень статтi 65 роздiлу I, пунктiв 61, 62, 63, 66 роздiлу II, пункту 3 роздiлу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" i 101 народного депутата України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) положень статтi 67 роздiлу I, пунктiв 1-4, 6-22, 24-100 роздiлу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" (справа щодо предмета та змiсту закону про Державний бюджет України) яке було розглянуте 22 травня 2008 року. [19]

Висновок

Написавши курсову роботу на тему “Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції України”, використавши та проаналізувавши необхідну літературу, я розкрила зміст питань роботи, пізнала багато цікавої та необхідної інформації.

Зокрема, визначилась із поняттям Конституційного Суду України його структурою, завданням, повноваженнями, сферою діяльності.

Завданням Конституційного Суду України є виконання ролі чинника стримувань і противаг між різними гілками влади, насамперед між законодавчою і виконавчою, унеможливлення протистояння між ними.

Функціям Конституційного Суду України цілком відповідає укорінена в свідомості народу формула "суд - розгляд спору". Проте якщо у цивільному і арбітражному судочинстві є позивач та відповідач, у кримінальному процесі - обвинувачений та обвинувач, то сторонами в конституційному судочинстві є заявник - орган чи особа, яка подала до Конституційного Суду України подання чи звернення, та орган чи посадова особа, що видали чи підписали правовий акт, конституційність якого оспорюється.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та законом про Конституційний Суд України.

Наведене вище не дає підстав включати Конституційний Суд України до єдиної системи судової влади. Незважаючи на те, що йому притаманні деякі ознаки судів загальної юрисдикції, він має й специфічні відмінності.

Конституційний Суд України є спеціальним органом правосуддя і водночас органом державної влади нарівні з такими конституційними органами, як Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

І ще б хотілося відзначити один практичний момент - виходячи з обов'язковості рішень Суду представницькими, виконавчими та судовими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами, громадянами та їх об'єднаннями, а також можливості перегляду актів, рішень, що ґрунтуються на положеннях законів та інших правових актів, які визнані неконституційними, або на неправильній інтерпретації відповідними органами чи посадовими особами своєї компетенції тощо, яка не відповідає офіційному тлумаченню Конституційного Суду України, є нагальна проблема у виданні збірника рішень та ухвал Суду.

Взагалі питання, які стосуються Конституційного Суду України ще далеко не вичерпані і потребують свого розгляду, але вони мають стати предметом уваги не лише Конституційного Суду України, а й вчених-правознавців.

Список використаної літератури

1. Конституція України, від 28 червня 1996 р.//-К., 1996

2. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року.

3. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992року.

4. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р.

5. Бойко В.Ф., Євдокімов В.О., Юлдашев О.Х. Право людини на правосуддя: Навч. посіб.-К:Варта,-МАУП, 2003 - 256с.

6. Годованець В.Ф., Конституційне Право України: Навч. посіб. - К.:МАУП, 2005р.

7. Заєць А.П., Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. - К.: Парламентське від-во, 1999 р.

8. Конституційне право України; За ред. проф. В.Ф. Погорілка - К.: Наукова думка, 1999 р.

9. Кравченко В.В., Конституційне право України: навч. посіб. - К., 1998 р.

10. Правознавство: Підручник; за ред. В.В. Копєйчикова - К.: Хрінком Інтер, 2006 р.

11. Савчин М., Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України - 1992-№10 - с.35-38

12. Скомороха В., Конституційний Суд України: досвід і проблеми // Право України - 1999 - №9 - с.8-13

13. Скомороха Л., Хто «сидить» у кріслі судді // Право України - 2008- №8 - с.135-143.

14. Тодика Ю.М., Конституційне право України: Хрестоматія: навч. посіб. - К, 2003 р.

15. Фрицький О.Ф., Конституційне право України: навіч.посіб. - К: Юрінком Інтер, 2002р.